Добрий день! В нас новий розділ: "Давній Рим. Слов’яни."

Тема нашого уроку "Виникнення міста Рима в Італії."

Італія розташована на Апеннінському півострові — довгій вузькій смузі суходолу, що заходить далеко в море (що вона нам нагадує за формою?).

Уздовж усього півострова тягнеться гірський хребет — Апенніни. На заході гори менш круті, а в деяких районах переходять у родючі долини. Гірські рівнини східної та центральної частини Італії вкриті густими лісами й мають чудові пасовища, тому населення здавна тут займалося скотарством. Це заняття й дало назву півострову Італія, що означає «країна телят».

І БЛОК "інформаційний"

порівняння запишіть у зошит

перегляньте відеоматеріали

ЗАПИШИ У ЗОШИТ

ЗАПИШИ У ЗОШИТ

Періодизація історії Стародавнього Риму

Дата Назва історичного періоду

753—509 рр. до н. е. Епоха царів

509—30 рр. до н. е. Епоха Республіки

30 р. до н. е. — 476 р. н. е. Епоха Імперії ;

Завдання

1. Визначте, скільки років проіснувала Римська держава.

2. Які острови відносяться до Апеннійського півострова?

3. Якими морями омивається Апіннійський півострів?

Цікаво знати

Етруски

У X ст. до н. е. в Італії з’явилися етруски (тіррени). Про їх похо- дження достеменно не відомо. Але більшість схиляється до думки, що вони прибули на Апенніни морем із Лідії та поступово захопили територію від Тибра до Альп. Заселені ними землі дістали назву «Етрурія». У етрусків були розвинуті землеробство, скотарство та ремесла. Во- ни вміли осушувати болота, будувати зрошувальні канали. На своїх по- лях вирощували пшеницю, овес, ячмінь, льон, гранат та інші культури. Славилися й етруські ремісники. Ткачі мистецьки виготовляли лляні тканини для одягу, вітрил тощо. Гончарі виробляли гарний посуд і вишука- ні скульптури. Справжніми шедеврами були витвори етруських ювелірів, які виготовляли прикраси з найтонших срібних та золотих елементів, бурштину і коштовного каменю. Етруски були вмілими мореплавцями, їхні кораблі перетинали про- стори Середземного моря, досягаючи берегів Греції, Карфагену, Фінікії. Це був перший народ на Апеннінському півострові, який почав бу- дувати міста. Всі вони були чітко сплановані; мали міцні кам’яні мури та башти. На прямих вимощених вулицях розташовувалися кам’яні будинки та храми. Згодом етруські міста об’єдналися в союз, на чолі якого стояв ви- браний правитель. Також вони були першими будівничими доріг в Італії. Етруски мали власну писемність, яка легко читається, бо створена на основі грецького алфавіту. Але ми не знаємо, якою була мова етрус- ків, і тому знайдену велику кількість писемних джерел досі не вдалося розшифрувати. Відомо, що Етрурія тривалий час вела боротьбу з латинами за збе- реження своїх земель. І навіть після підкорення їх латинами у III ст. до н. е. вони намагалися звільнитися з-під їхньої влади. Останнє повстан- ня етрусків було придушене латинами в І ст. до н. е. Етрусків вважають засновниками міста Риму, яке дало назву май- бутній могутній імперії. Археологи знайшли на території Риму залишки кам’яної фортеці, збудованої етрусками у VIII ст.

до н. е.

Легенда про заснування Рима

Легенди про заснування Рима пов’язані з іменем давньогрецького героя Енея. Він приїхав на Апенінський півостров і заснував тут перше поселення

– Лаціум. Син Енея – Аскан-Юо — заснував ще одне поселення під назвою Альба-Лонга.

Приблизно в 8 столітті до н. е. цими містами правили брати Амулій і Нумітор. Амулій захопив владу у свого брата. Самого ж Нумітора відправив до в’язниці. Щоб зробити своє царювання безпечним, він вбив єдиного сина Нумітора, а дочку його зробив жрицею богині Вести. Але дочка Нумітора – Сільвія-Рея — порушила священну обітницю і

народила від бога Марса двох хлопчиків – близнюків Ромула і Рема. Жорстокий Амулій заточив Сільвію в темницю, а кошик з немовлятами наказав кинути у води Тибру. Але води могутньої ріки підняли кошик, і вона зачепилася за кущ смоковниці у Палатінського пагорба. Там брати були знайдені і вигодувані вовчицею.

Минув час, і дітей знайшов пастух. Він приніс дітей додому, і дружина пастуха радісно їх прийняла. Подорослішавши, брати вбили узурпатора Амулия і повернули владу своєму дідові Нумитору. Самі ж оселились на пагорбах біля Тибру та заснували та місто Рим.

Невдовзі брати посварилися, бо обидва хотіли назвати місто на свою честь У гніві Ромул убив свого брата. Глибоко каючись, він заснував нове місто, назвавши його своїм іменем.

Заснування Риму відбулося 21 квітня 753 до. н. є. року.

Царська доба в історії Стародавнього Риму

Усе давнє суспільство Риму складалося з родів. Кожний рід мав власну назву і складався з великих патріархальних сімей. Вони об’єднувалися у

три триби (племені), кожна з яких складалася з десяти курій. Курії — це союзи чоловіків-воїнів, які становили основу армії. Курія складалася зі 100 піших воїнів та 10 вершників. Триби поступово перетворювалися на райони

міста.Спочатку кожен рід спільно обробляв землю. Але з розпадом роду кожна сім’я отримала у володіння власну ділянку. Земля розподілялася між найбагатшими сім’ями — патриціями. Крім землі, вони мали рабів, могли брати участь в управлінні державою. Населення, яке переселилося до Риму з інших місць (плебеї), не мало права володіти землею, брати участь у Народних зборах, одружуватися з патриціями. Патриції та плебеї служили у війську.

Суспільний устрій Стародавнього Риму

За критерієм форми правління історію Стародавнього Риму можна поділити на два періоди: царський (753—509 рр. до н. е.) та період республіки (509—30 рр. до н. е.).

Робота з термінами та поняттями

Сенат — рада старійшин, куди входили глави родів — патриції.

Патриції – у Стародавньому Римі спочатку до патриціїв відносили усе корінне населення, що входило до родової общини і становило римський народ (члени 300 римських родів, які були привілейованою частиною населення), яке протистояло плебеям.