Всесвітня історія
Добрий день! Тема нашого уроку :
"Утворення Османської імперії."
Внутрішня криза, яку переживала Європа в XIV ст., ще більше ускладнилася від зовнішньої небезпеки турецького вторгнення. Останньою перешкодою для турків-османів була Візантійська імперія.
БЛОК "нові поняття"
Осма́ни (тур. Osmanlı, Osmanlı Hanedanı) — турецька династія, представники якої правили Османською імперією протягом всього часу її існування (1299–1922). ... Заснована Османом, першим правителем Османського бейства в Анатолії, на базі якого була створена імперія. Також — дім Османа, Османська династія.
Яничари — регулярна піхота Османської імперії в 1365 - 1826 роках. Яничарські війська виконували також поліцейські і каральні функції в державі.
Султа́н (араб. سلطان) — ісламський титул, що несе моральне навантаження і релігійну владу, оскільки роль правителя була визначена в Корані. ... У державах, де правили Чингізиди, титул султана зазвичай вважався нижчим ханського звання.
.jpg)
Наприкінці XI ст. в Анатолію проникли турки-сельджуки (тюркські кочові племена, що прийшли із Середньої Азії), які відтіснили візантійців на захід і створили там свою державу. Уся їхня подальша історія пройшла в постійних війнах проти сусідів: візантійців, арабів, персів та інших народів. Вони відіграли вирішальну роль у розгромі держав хрестоносців у Палестині. Безкінечні війни, внутрішні негаразди підірвали могутність сельджуків.
У ХIIІ ст. в Малу Азію переселилася значна кількість кочових тюрків (етнічно близьких сельджукам), які тікали від монгольської навали. Ці племена розселилися на сельджуцько-візантійському прикордонні. Вони здійснювали набіги на Візантію або ж наймалися до візантійців для боротьби проти болгар, сербів і навіть сельджуків. Поступово кочівники почали створювати свої князівства-емірати. Із занепадом держави сельджуків еміри здобули незалежність.
Найбільше серед емірів поталанило Османові. Він був природженим воїном, який вірив у справедливість «священної війни» (джихаду). Осман розширив кордони своїх володінь, об’єднав під своєю владою інші тюркські племена, які стали називатися турками-османами. Згодом еміри Османської держави прийняли титул султана.
Коли на заході Малої Азії зростала і міцніла Османська держава, її сусіди перебували в занепаді. Візантійська імперія під проводом останньої династії Палеологів була відновлена після погрому хрестоносців у 1204 р. і вже не мала сил протистояти новій загрозі. До того ж османи на відвойованих у Візантії землях накладали на населення значно менший податок, ніж за часів імперії. Болгарське царство, яке було найбільшим у XIII ст. на Балканському півострові, до середини XIV ст. розпалося на три самостійні князівства. Сербське королівство, яке за часів короля Стефана Душана зазнало короткочасного піднесення і досягло найбільшого розширення, напередодні турецької навали розпалося на окремі володіння. Крім того, Сербія та Болгарія були одвічними суперниками Візантії на Балканах.
Наступники Османа скористалися слабкістю сусідів і продовжили завойовницьку політику. Син Османа Орхан захопив у Малій Азії місто Бурса, яке стало першою столицею османів. Потім його військо переправилося через Босфор і захопило місто Галліополі. Османи опинились у Європі. Наступний емір Мурад І (1362—1382 рр.) переніс столицю держави в європейську частину своїх володінь, у захоплене місто Адріанополь. Мурад І спрямував свою агресію на Балкани. У 1389 р. на Косовому полі зійшлись османська і сербська армії. Османська армія удвічі переважала сербську. Серби билися відчайдушно. Хоробрий сербський патріот Мілош Обілич зумів проникнути в табір османів і вбити еміра Мурада І. Османи розгубилися. Серби перейшли в наступ, але завдяки рішучим діям сина еміра Баязида військо сербів було розгромлено. Баязид І, який отримав титул султана, підкорив Македонію, Болгарію, частину Сербії та Албанії, а також Малу Азію. На карті Європи постала нова могутня й агресивна держава.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
ОПРАЦЮЙТЕ ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ УРОКУ, ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО, НА НАСТУПНОМУ УРОЦІ ТЕМА ПРОДОВЖУЄТЬСЯ.

.jpg)
Комментарии
Отправить комментарий