інтегрованний курс історії

 

Добрий день! Тема нашого уроку "Кризові явища в Римській імперії та її поділ"

Римська імперія мала величезну територію, сильну армію і, здавалося, ніщо не могло похитнути її могутності. Проте в господарстві імперії розпочалася криза (занепад).

Пізнавально й цікаво

У 122 р. імператор Адріан побудував на кордоні Риму в Англії 117-кілометровий оборонний вал з фортами (фортецями) й 10-метровими ровами з обох боків. Таким чином, Рим від завойовницьких походів перейшов до оборони від варварських племен.

Основою всього господарства була праця рабів. Вони працювали в полі й пасли худобу, зводили будинки й акведуки, палаци та храми.

Дешева рабська праця витіснила працю вільних ремісників і селян, у яких, до того, землевласники поступово відібрали їхні землі. Вільні селяни, ремісники розорялися й перетворювалися на пролетарів — людей без майна й без роботи, які живуть подачками, охоче беруть участь у будь-яких заколотах. Тільки в одному Римі в II ст. н. е. жили близько 200 тис. пролетарів, які не працювали, але щодня одержували їжу, а іноді й гроші. Від римської влади вони вимагали безкоштовних розваг, насамперед гладіаторських боїв. Гасло «Хліба й видовищ!» стало правилом їхнього життя.

З III ст. власники великих земельних маєтків відмовилися від використання рабської праці. Вони надавали рабам ділянку землі та дозволяли мати сім’ю, власне невеличке господарство. За це колишній раб мав сплачувати власникові орендну плату за користування ділянкою та віддавати певну частку від урожаю. Орендарями також ставали розорені городяни, вільні селяни та інший збіднілий люд — їх називали колонами.

Римські імператори дедалі менше залишалися на престолі, багатьох із них убивали під час змов. Якщо протягом II ст. н. е. правили дев’ять імператорів, то в III ст. н. е. їх змінилося понад 40!

У другій половині III ст. н. е. почастішали напади на Римську імперію варварських племен (варварами римляни називали будь-яких чужинців). Імператори Риму зі змінним успіхом вели війни з готами, галлами, бургундами та іншими народами. Легіони ледве відстоювали кордони імперії.

ІМПЕРАТОРИ ПРОТИ КРИЗИ В ІМПЕРІЇ

У III ст. Римська держава потерпала від кризи у владі. З 235 по 284 р. на імператорському престолі змінилося 22 імператори.

Діоклетіан, обраний у 284 р., заходився наводити лад в імперії «залізною рукою». Провів військову, фінансову, адміністративну реформи. Діоклетіан переслідував християнство. Але ці заходи тільки призупинили кризу в імперії.

Пізнавально й цікаво

У 305 р. Діоклетіан зробив вчинок, украй незвичайний не тільки для римських імператорів, а й монархів загалом: він добровільно залишив трон і поїхав з Риму до рідної Далмації. Тут за його наказом був побудований грандіозний, добре укріплений палац-фортеця, в якому колишній правитель Римської імперії провів останні роки життя (305-308 рр.), оточивши себе нечуваною розкішшю.

Палац-фортеця Діоклетіана (реконструкція (а); сучасний вигляд (б)

Наступник Діоклетіана — Константин продовжив реформи, розпочаті Діоклетіаном. Було впроваджено золоту монету солід, для впорядкування податкової системи мешканці міст прикріплювалися до місця проживання, а колони — до земельних ділянок.

Через те, що громадяни Риму поступово перетворювалися на закріпачених платників податків, Константин був змушений брати на службу до римської армії дедалі більше варварів: скіфів, готів, франків. Він був першим імператором, що призначав варварів консулами.

Константин заснував нову столицю Римської імперії, назвавши її Другим, або Новим, Римом. Але незабаром це місто почали називати Містом Константина — Константинополем (сучасний Стамбул, розташований на території Туреччини). У 330 р. столицю Римської імперії перенесли до Константинополя. У 395 р. відбувся поділ імперії на Західну й Східну.

Домашнє завдання: 

Знаю нове

• 1. Назвіть ознаки кризи в Римській імперії.
• 2. Чим політика Константина щодо християн відрізнялася від політики, яку проводив Діоклетіан?
• 3. Що спільного було в політиці Діоклетіана й Константина?
• 4. Розтлумачте вислів «наводити лад залізною рукою».