всесвітня історія

 

Добрий день! Тема продовжується: "Утворення Османської Імперії"

У 1399 р. турки оточили Константинополь. Не сподіваючись узяти місто приступом, вони готувалися до тривалої облоги. Але сталося несподіване: прийшла звістка від середньоазшського правителя, нащадка Чингісхана, Тамерлана (Тимура) про поразку під Анкарою султана Баязида, який потрапив у полон і, не переживши приниження, помер. Османи відійшли від Константинополя, а їхня держава розпалася. Поразка османів подовжила життя Візантійської імперії на 50 років.

Після нетривалої міжусобиці 1451 р. османський престол зайняв 16-річний султан Мехмед II, який продовжив завоювання.

Цікаво знати

Мехмед ще в дитинстві зайняв престол, але відразу був скинутий. Повернувшись до влади, він схопив усіх своїх родичів і звернувся до ісламського суду за дозволом на їх страту. За ісламськими традиціями визнання якого-небудь діяння негріховним звільняло від відповідальності. Дозвіл було отримано, і всіх можливих суперників, зокрема й 10-річного брата, було страчено. Це стало страшною традицією. Кожний новий султан зі вступом на престол знищував усіх можливих претендентів.

Розправившись зі своїми суперниками, Мехмед II узявся за справу свого життя. 200-тисячне турецьке військо з’явилося під стінами Константинополя. Для взяття міста було збудовано флот, щоб припинити надходження підкріплень. Було створено наймогутнішу в Європі артилерію. Для блокування Босфорської затоки в її найвужчому місці було збудовано фортеці, які контролювали прохід кораблів і збирали мито. Останній візантійський імператор Константин XI спішно готував місто до оборони. Створювалися запаси зброї та продовольства, укріплювалися мури. Місто налічувало близько 10 тис. захисників.

Облога Константинополя почалась у квітні 1453 р. Турецький флот (130 кораблів) увійшов у Мармурове море. Артилерія почала систематичний обстріл міста і його мурів. Перший штурм було відбито. Спроба здійснити підкоп під мури теж виявилася невдалою. Останньою перемогою захисників міста був прорив п’ятьох суден зі зброєю та продовольством. Щоб повністю відрізати місто від зовнішнього світу, Мехмед II наказав турецькому флоту ввійти в бухту Золотий Ріг. Але вхід до неї перекривав масивний ланцюг. Тоді турки за ніч спорудили дерев’яний настил і, змастивши його жиром, перетягнули по ньому з Босфору в Золотий Ріг свій флот. На кораблях було розміщено гармати, що почали обстріл міста з півночі.

29 травня 1453 р. настав вирішальний день. Уранці турецька армія пішла на штурм. Через дві години османи крізь браму Св. Романа увірвалися до міста. Імператор Константин загинув зі зброєю в руках. Три дні місто грабували, 60 тис. жителів міста, що потрапили в полон, було продано в рабство. Мехмед II в’їхав у собор Святої Софії, наказав

збити з неї хрест, установити півмісяць і перетворити її на найбільшу мечеть мусульманського світу. Також Мехмед II дав наказ припинити пограбування міста. Місто було перейменоване на Стамбул, почалася його відбудова. Щоб відродити економічне життя в місті, його заселили вільновідпущеними в’язнями, торговцями і ремісниками з провінцій. Запросили й іноземних художників.

У той час як у Західній Європі відбувалися процеси централізації, Реконкісти, тривала Столітня війна, у Візантії теж мали місце події, які докорінно змінили політичну карту Європи. Тут з’явилися турки-османи, які поступово захопили всю територію Візантійської імперії, а в 1453 р. (рік завершення Столітньої війни) і її столицю — Константинополь. Ця подія була розцінена багатьма сучасниками як катастрофа — було зруйновано один із центрів християнства.