інтегрованний курс історії

 

Добрий день! тема на
шого уроку "Падіння Західної Римської імперії."

Вам уже відомо, що «варварами» римляни називали своїх сусідів-неримлян, яких вони вважали відсталими та некультурними.

Варварами називали різні за походженням народи, зокрема кочовиків — гунів, слов’янські племена, а також германців, до яких належали готи, франки, вандали, бургунди та інші.

Ще з II ст. н. е. варвари почали здійснювати набіги на Римську імперію.

Гуни

Готський воїн

Не оминули варвари й Україну. Так, у першій половині III ст. в українське Причорномор’я з Прибалтики прийшли готи. Тут вони захопили античні міста-держави Ольвію, Тіру, а також Боспорське царство. Звідси в другій половині ІІІ ст. здійснювали походи в Малу Азію та на Балканський півострів, завдаючи клопоту Римській імперії. Із часом готи розділилися на дві групи: вестготів, які жили на захід від Дністра, й остґотів, які жили в нижній течії Дніпра. У IV ст. готи прийняли християнство та створили королівство на чолі з Германаріхом.

У 375 р. держава впала під натиском навали гунів, що прийшли в Європу з далекої півночі Китаю.

ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ

Період з IV до VII ст. відомий як Велике переселення народів. Цей процес мав кілька причин: зміна клімату, що змушувала кочовиків шукати нові пасовища для худоби; посилення майнової та соціальної нерівності; зростання ролі вождів і знаті, їхнє прагнення до захоплення нових земель і воєнної здобичі.

Варто запам’ятати!

Велике переселення народів — масштабне переміщення населення в IV—VII ст., що поклало початок новим державам на руїнах Римської імперії.

Пізнавально й цікаво

На початку V ст. головною небезпекою для римської держави були гуни. У 30-х роках V ст. вождь Аттіла об'єднав під своєю владою гунські племена. «Бич Божий» — саме таке прізвисько дістав Аттіла від римлян. Він спустошив Балканський півострів і вдерся до Галії.

Такий вигляд, на думку середньовічних художників, мав гунський правитель Аттіла

ПЕРШЕ ПАДІННЯ РИМУ

У 395 р. Римська імперія остаточно розділилася на дві частини — Західну та Східну. Відтоді імперія ніколи більше не об’єднувалася.

Головну небезпеку для Римської імперії на півночі становили вестготи на чолі з Аларіхом.

У 410 р. приблизно 40 тис. рабів з усієї Італії збіглися в табір Аларіха. Уночі міські раби відчинили браму Рима й впустили тих, хто тримав місто в облозі.

Так Аларіх увійшов у Рим. Протягом трьох днів варвари грабували місто. Римляни могли знайти захисток лише в церквах, які Аларіх зберіг.

Аларіх у Римі

АХОПЛЕННЯ РИМА ВАНДАЛАМИ. ПАДІННЯ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

У 455 р. вандали (німецькі племена) увійшли в Рим, і їхній вождь Гейзеріх дав своїм воїнам 14 днів на пограбування міста, яке до того було зруйноване. Усі будинки й палаци розграбували, тисячі римлян вивезли в Африку й перетворили на рабів. Усе, що вандали не могли вивезти з Рима, вони зруйнували й зламали, знищивши величезну кількість творів мистецтва.

Відтоді слово «вандалізм» стало символом безглуздої жорстокості та руйнації культурних цінностей.

Нашестя Гейзеріха на Рим

Західна Римська імперія фактично більше не існувала. У 476 р. германець Одоакр відібрав в останнього римського імператора — 15-річного Ромула Августула — знаки імператорської влади й відправив їх до Константинополя.

«Вічне місто» стояло обезлюдніле, частково спалене, перетворене на величезні руїни. Це було символом Римської імперії, що розвалилася.

476 р. вважають роком падіння Західної Римської імперії, коли закінчилася історія Стародавнього світу. Лише Східна Римська імперія проіснувала після цього ще тисячу років, перетворившись згодом на сильну й розвинену Візантійську імперію.

Шлях імперії. Крах